Українцям варто готуватися до наступної хвилі підвищення цін на хліб. Так вже наступного року за батон доведеться віддавати майже 20 гривень, а за буханець українського 27.

За вісімнадцять років середній українець відмовився від кожного п’ятого буханця. Від 2000-го до 2018-го – українець у середньому почав їсти за рік хліба на 25 кілограмів менше.

“За минулий рік при інфляції 9% і при здорожчанні продуктової корзини на 18%, хліб подорожчав на 22%. Такий процес буде постійно. Ми маємо кожен місяць здорожчання хліба на 1-1,5%, іноді й 2%”, – розповідає експерт економічного дискусійного клубу Олег Пензин.

Опосередковано Пензин пов’язує це зі збільшенням мінімальної зарплати, а також здорожчанням оренди та комунальних послуг. Але головна причина не в цьому. 40-45% від вартості хліба – це ціна борошна. Тільки вона не збільшувалась, а навпаки.

На відсотків 10-15 ціна на світовому ринку на зерно менша на сьогодні, ніж була минулого року в цей же період часу. До реальної зміни цін на зовнішніх ринках на зерно, наш процес постійного здорожчання хліба має досить опосередковане значення.

Дорожчає наша паляниця через інше. До 2017 року в Україні працювало регулювання цін на соціальні сорти хліба. Він був дешевим, бо його вартість чітко регулювала держава. А пекарям і хлібопідприємствам доводилось виробляти його собі у збиток. Проте після зняття держрегулювання ми почали мати оцей постійний ріст, який, з моєї точки зору, відповідає намаганню пекарів вирівняти рентабельність не швидким методом, а поволі, потрошечку.

Ціна хліба почала рости, і маючи цифри зростання минулого року, експерт прогнозує чергове подорожчання й на наступний. “Хліб знову додасть 20-22%”, – обіцяє Пензин.