Нині у суспільстві активно обговорюється питання про об’єднання церков. Чи буде Канівський Успенський собор переходити до Православної церкви України журналісти газети «Канівчанка» поцікавилися у священиків Успенського собору?

Настоятель Успенського собору протоієрей Георгій

«На даний час ми перебуваємо в юрисдикції Української православної церкви Черкаської єпархії, яку очолює  митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Наш собор є кафедральним. Тут знаходиться друга, після міста Черкас, кафедра нашого архіпастиря. Тут він  постійно проводить богослужіння. У Каневі він має багато духовних чад. Всі питання церковного життя – ми вирішуємо соборно, тобто збираючись на єпархіальні збори.  І тому питання щодо церковного устрою та церковного життя ми вирішуємо  гуртом.

Владика Софроній – людина щира та відверта, глибоко віруюча. Його позицію з приводу  утворення нової церкви, її статусу та відношення до неї можна почути з його звернень до кліру ти мирян.

Питання об’єднання церков – це питання часу.  І повірте, що Господь не залишить нас, бо на все його свята воля».

Священик Успенського собору отець Юрій.

Чи буде Канівський Успенський собор переходити до Православної церкви України?

Ми священики та люди – одне ціле і в нас одна думка. Об’єднання церков – беззаперечно важливе, але наразі потрібно зважити всі «за» і «проти». На даний момент нашу церкву, як канонічну, визнає весь православний світ, а новоутворену церкву України,  поки ще не визнала жодна православна церква.  Потрібен час і все стане на свої місця. Буде мир і злагода, і буде одна цілісна церква.

У Каневі існує багато конфесій і між нами панує мир, велика толерантність та відвертість.  У нас є спільні молитви, які нас єднають та зближують. І канівчани для себе давно вирішили в яку церкву їм ходити. І тому зараз вирішувати ззовні, кому куди ходити – означає порушувати мир і толерантність.

Ми завжди молилися за мир у всьому світі, за злагоду та взаєморозуміння, за нашу країну. Намагалися відбудовувати нашу святиню, яка знаходиться в нашій державі, в нашому місті і в яку ходять наші українські люди. Ми робили все, щоб підняти цю святиню з колін, і на сьогоднішній день, на мою думку, вона вже стоїть з високо піднятою головою.

У нас були збори і з митрополитом Софронієм. Ми вже вирішували певні питання життєдіяльності нашої церкви. Все буде залежати, від того, як визнаватимуть новоутворену  церкву України у православному світі.

У 1990 році ми отримали від тодішнього Московського патріарха Олексія грамоту про незалежність. Наша церква повністю самостійна у всіх своїх справах, ми були разом лише в канонічному устрої. Владика Софроній вірно підмітив, що ми зараз отримали від Константинополя,  ще меншу незалежність чим ми мали від Москви.

«Устрій церковний повинен слідувати за устроєм державним». Як Ви можете це прокоментувати?

У нашій країні відповідно до ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації відокремлені від держави. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, а тому втручання посадовців у справи релігійної організації, мабуть, перевищення посадових повноважень.

Вразі об’єднання Успенського собору з Православною церквою України чи зміниться щось для канівчан та якою буде мова служіння?

Наразі у церкві служба проводиться староцерковною мовою. Нею, напевне ще розмовляв князь Володимир, коли Христив Русь. Якщо ми і з’єднаємося з Православною церквою України, то мова служби не зміниться.  Є люди, які бажають слухати службу на українській мові, а є люди які приїздять звідусіль, щоб почути старослов’янську мову. Найголовніше – це не зміни в церкві, а зміни у серці кожної людини.

Священик  Успенського собору архімандрит Єпіфаній

 Чи буде Канівський Успенський собор переходити до Православної церкви України?

Ще в 1990  р. наша церква була зареєстрована державними актами як юридична особа, як Українська Православна Церква – це в той період, коли самої держави ще не було. І тому говорити зараз, про те, що ми Московська церква чи ще щось  – недоречно.

Нам весь час закидали  що ми молимося за Московського патріарха Кирила. Якщо взяти першу службу в Софії Київській метрополита Епіфанія очільника Помісницької церкви України, то він, як першоієрарх Православної церкви України поминав патріарха Кирила, оскільки він повинен поминати всіх. І тому тут виникає питання, а чим ми тоді відрізняємося? Якщо вони поминають і ми поминаємо московського патріарха Кирила.

Ці питання вони дуже специфічні і зведення цих богословських питань на рівень базарної площі – нерозумно. Тому я вважаю, що спочатку потрібно було дати богословам певний час, щоб вони обдумали, обговорили утворення нової церкви України.

У нас є Православна церква України, але юридично її навіть ще не існує, тому як далі буде, важко сказати. Єдине, що ми як християни повинні не забувати, про найголовнішу заповідь Бога – заповідь любові. Якщо вона буде порушена – решта не має сенсу.

Це питання дуже заполітизоване і влада в деякій мірі перевищила свої повноваження. В нас церква відділена від держави. Вона може бути союзником, але не керманичем у цьому питанні.  Тому такі дії влади, відштовхнули певну кількість людей і «знищили» симпатії до новоутвореної церкви.

Наразі всі ці питання про об’єднання –  обговорюються. Якщо добре вивчити наш статут  і Константинополя,  то ми більш незалежні від Москви, чим нова церква від Константинополя.

 «Устрій церковний повинен слідувати за устроєм державним». Як Ви можете це прокоментувати?

Коли змінювалася територія держави при утворенні України, змінювалися і межі канонічної церкви. Ми б мали тоді створити власну церкву, але це було не на часі, а потім стався розкол. Спочатку потрібно було всю силу направити на «лікування» розколу та вирішення проблеми єдності.

На сьогодні багато інтересів співпало, і кожен хоче використати автокефалію і Томос для себе. Але досягнути єдності й мети можливо коли всі матимемо одну мету.  Ніхто не проти єдиної церкви України, а проти того, щоб вона була утворена в розріз із традиціями та канонами Православної церкви.

Вразі об’єднання Успенського собору з Православною церквою України чи зміниться щось для канівчан?

По великому рахунку, єдина зміна, яка може бути для кожної людини – це зміна у серці людини. Назви – це формальність, їх  зажди перейменовують, але головне з яким ти серцем заходиш в той чи інший храм.

Чи можна стати прихожанином Православної церкви України, якщо хрещення пройшло в УПЦ МП?

На мою думку бувші Київського патріарха і автокефалії, і президент, і Варфоломій,  і Московський патріарх Кирило, і всі ми – іноді забуваємо, що є ще Бог над нами, і кожен хоче щось своє. А коли б всі хотіли божого, проблем би ніяких не було. Всі проблеми виникають тоді коли, є моє «Я».

Мені подобається кант Івана Мазепи, в якому є такі слова: «Жалься, Боже, з України, що не вкупі має сини!». Оце наша найбільша проблема, ще з тих часів, що ми не можемо бути вкупі. Нас постійно розділюють, одні охотять нас в Москву, інші в Європу, а нам треба навчитися бути єдиним народом.